Дихання підсилює пізнання і спогад. Запахи запускають нюхову цибулину, яка пов'язана з гіпокампом.

За словами вчених, це покращує передачу подій, які ми переживаємо у нашому повсякденному житті і переміщує їх до нашого довгострокового банку пам'яті.

У дослідженні учасники, які зазнали впливу певних запахів, краще згадували їх, якщо дихали через ніс.

Недавні дослідження також припустили, що згасаюче почуття нюху є одним з перших ознак хвороби Альцгеймера.

Професор Артін Аршамян пояснив, що спогади проходять через три етапи розвитку - кодування, консолідацію і пошук. Дихання через ніс важливо в критичний період, коли спогади поновлюються і зміцнюються. Також це говорить про те, що відповідальні за нервові механізми процеси можуть виникати з носового дихання.

Експеримент складався з двох окремих сеансів, кожен з яких включав в себе етап кодування, консолідації та розпізнавання.

Під час кодування учасникам 19-25 річного віку були представлені шість знайомих ароматів (полуниця та ін) і шість незнайомих (гострий алкогольний запах тощо).

Їх попросили запам'ятати їх, а через годину провели випробування на ці запахи і додали 12 нових. Виявилося, що ті, хто дихав через ніс, набагато краще пройшли тести.

У ссавців запахи спочатку обробляються нюховою цибулиною, яка є всередині носа і проходять по дну мозку. Це має прямі зв'язки з двома зонами мозку, які пов'язані з пам'яттю - гіпокампом.

Дихання через рот усуває ритми і вплив, а також процеси розпізнавання, тим самим зменшуючи продуктивність пам'яті.

Попередні дослідження показали, що один сильний вдих через ніс загострює пам'ять. Люди також частіше згадували об'єкт, якщо вони стикалися з ним при вдиху, ніж видиху. Однак ефекту немає, якщо дихання було через рот.