Вчені виявили цікавий зв'язок міклофлори кишечника з хворобою Альцгеймера. Виявляється, що звичайні дріжджові грибки Candida albicans, що живуть у кишечнику людини, можуть досягти мозку і викликати небезпечне запалення, що загрожує слабоумством.
Коли ці організми ввели гризунам, вони подолали мозковий бар'єр, а потім викликали ознаки хвороби Альцгеймера. У мозку сформувалися тканинні структури, подібні до тих, які спостерігаються і у людей з подібним станом.
Це змусило вчених задуматися про те, що грибки можуть бути ключовим фактором хвороби.
Candida albicans - патогенні дріжджі, які мешкають в шлунково-кишковому тракті людини. Дослідження мало на меті підтвердити, що вони відіграють вирішальну роль у нейродегенеративних захворюваннях.
Професор доктор Девід Коррі з Медичного коледжу Бейлора в Х'юстоні штату Техас пояснив, що зростаюча кількість клінічних спостережень, проведених вченими, свідчить про те, що грибки стають все більш поширеною причиною алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Це і астма, і сепсис - потенційно небезпечне для життя захворювання, викликане реакцією організму на інфекцію.
В цьому плані грибкові інфекції, що викликають алергічні захворювання дихальних шляхів і сепсис, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку деменції.
Доктор Коррі додав, що при попаданні в мозок інфекція формує різні тканинні структури типу гранульоми і викликає тимчасові і легкі порушення пам'яті.
У заражених дріжджами мишей була порушена просторова пам'ять. Стан зник, коли пройшла інфекція.
На периферії накопичувалися білки - попередники амілоїду, а молекули бета-амілоїду - навколо дріжджових клітин. Ці амілоїдні молекули зазвичай виявляються в бляшках, які є ознакою хвороби Альцгеймера.
Команда сподівається, що отримані результати допоможуть у майбутніх дослідженнях неврологічних наслідків цього типу дріжджової інфекції.
Доктор Коррі вважає, що результати спонукали розглянути те, як гриби також можуть бути залучені в розвиток хронічних нейродегенеративних захворювань - Альцгеймера, Паркінсона і розсіяного склерозу.
«Якщо ми краще зрозуміємо, як імунна система справляється з такою загрозою, і які слабкі сторони імунологічного захисту при старінні, при яких вона дозволяє вкорінитися грибковим захворюванням, то ми, ймовірно, розширили б горизонти пошуку способів боротьби, підсумував він.
