Вчені проаналізували дані майже 100 тисяч осіб з 1999 по 2011 роки на підставі статистики Англійської національної лікарні, у пацієнтів якої були діагностовані гепатит В, С, аутоімунний гепатит, хронічний активний гепатит і ВІЛ. Потім вивчили пізні записи, щоб дізнатися, у кого згодом розвинулася хвороба Паркінсона. Вони зробили висновок, що вірус може створити ймовірність виникнення захворювання на 76%, вірус С – на 51%.

Вчені це пояснюють тим, що вірус атакує нервову систему, яка є для нього мішенню.

За даними НСОЗ, в США хронічним гепатитом B інфіковано від 850 тисяч до 2,2 мільйона чоловік. Від хронічного гепатиту C страждають 2,7-3,9 мільйона осіб.

Зазначимо, що гепатит B поширюється через кров та іншими способами від інфікованої людини – через незахищений секс, спільне користування голками, татуювання або пірсинг нестерилізованими інструментами, а також в результаті обміну бритвами чи зубними щітками.

Гепатит С потрапляє через кров при спільному використанні голок, бритв та зубних щіток, також може передаватися при народженні від інфікованих матерів.

Обидва віруси можуть призвести до серйозної хвороби, проте багато людей, відзначаючи кілька симптомів, часто не розуміють, що уражені ним.

«Розвиток хвороби Паркінсона є складним, як з генетичного, так і екологічного боку, - пояснила автор дослідження Джулія Пакпур з Оксфордського університету. - І хоча немає повної впевненості, який саме зв'язок існує між вірусом і хворобою Паркінсона, у нас з'явилися деякі припущення».

Вчені вважали, що початок недуги можуть спровокувати сам вірус або лікування інфекції, також є версія, що люди, сприйнятливі до інфекцій гепатиту, більш схильні до хвороби Паркінсона.

При цьому у людей з аутоімунним гепатитом, хронічним активним гепатитом та ВІЛ-інфекцією не відзначена схильність до паркінсонізму.

Раніше на Тайвані було проведено дослідження, якими виявлено взаємозв'язок між гепатитом С і хворобою Паркінсона, між тим, не виявлено вплив вірусу В.